За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, українська сторона володіє даними про близько 300 об’єктів, де утримуються українські військові та цивільні громадяни. Про це розповів представник штабу Олег Гущин під час презентації проєкту Inferno.
«Ви можете здогадатися, скільки місць утримання українських полонених існує на території росії та окупованих районів? Триста», — наголосив він. За його словами, ці об’єкти розміщені як безпосередньо в російській федерації, так і на тимчасово окупованих українських територіях, а також у Білорусі.
Для порівняння, Україна утримує військовослужбовців росії лише у п’яти спеціально визначених таборах. Всі вони працюють відповідно до міжнародного права, а доступ до них відкритий для гуманітарних організацій, що підтверджено штабом.
Водночас Гущин підкреслив, що Міжнародний комітет Червоного Хреста практично не має змоги відвідувати місця утримання українських полонених у російському контролі. А якщо такі візити й трапляються, то вони є поодинокими та не вписуються у формат системного доступу.
На запитання про можливість комунікації українських полонених з родинами, представники штабу повідомили, що листування відбувається нерегулярно і лише з обмеженої кількості установ. Найчастіше передача листів здійснюється через російських посередників, що ускладнює контроль та посилює інформаційну ізоляцію.
Крім того, зазначено, що російські спецслужби активно створюють фіктивні структури, які під виглядом гуманітарних організацій здійснюють маніпуляції в місцях утримання полонених. Ці псевдомісії покликані завадити реальним правозахисникам, зокрема Червоному Хресту, отримати доступ до полонених і перевірити умови їхнього перебування.
Нагадаємо, що 24 травня Україна та росія провели один із наймасштабніших обмінів полоненими у форматі «1000 на 1000». Операція тривала три дні, а 25 травня завершився третій етап. Серед визволених були, зокрема, 33 оборонці «Азовсталі».
