За роки повномасштабної війни українська економіка пережила серйозний ціновий шок: загальний рівень інфляції перевищив 60%. Для більшості громадян це не абстрактні цифри, а щоденна реальність — грошей вистачає на менше, ніж раніше. Навіть при незмінному або формально вищому доході люди відчувають, що їхня купівельна спроможність стрімко знижується. За інформацією, оприлюдненою з посиланням на дані Держстату, інфляційний тиск продовжує суттєво впливати на добробут домогосподарств.
На початку 2026 року ситуація на ринку праці також викликає занепокоєння. Середня заробітна плата скоротилася до 27 975 гривень, тоді як наприкінці 2025 року вона перевищувала 30 тисяч. Водночас зростає проблема невиплат: сукупна заборгованість підприємств перед працівниками вже перевищила 3,4 мільярда гривень, що свідчить про погіршення фінансового стану бізнесу.
Найбільш відчутно подорожчання вдарило по базових витратах — передусім на продукти харчування. За період війни ціни на їжу зросли приблизно на три чверті, а лише за останній місяць додали ще понад 1%. Найбільше подорожчали овочі, фрукти, рибна продукція та молочні жири, що безпосередньо впливає на щоденний раціон українців.
Не менш болючою залишається ситуація з паливом. Якщо кілька років тому літр бензину коштував близько 34 гривень, то нині ціна тримається на рівні понад 70 гривень. Такий стрибок пояснюється повною зміною логістичних ланцюгів після відмови від імпорту з росії та білорусі, а також регулярними атаками на енергетичну інфраструктуру, що ускладнюють постачання.
Додаткове навантаження створює і зростання тарифів на електроенергію — вони збільшилися майже у три рази. Влада пояснює це необхідністю відновлення енергосистеми, однак для населення це означає суттєве скорочення вільних коштів.
Фахівці наводять показовий приклад: нинішні 20 тисяч гривень за фактичною купівельною спроможністю відповідають приблизно 18,5 тисячам минулорічних гривень. Тобто навіть при стабільних доходах люди фактично біднішають, адже їхні витрати зростають швидше, ніж доходи.
